Щури поміж нами,
Як тінь між хрестами.
Вони лише ждуть,
Так саме ждуть,
А не чекають,
Бо честі й совісті
Не мають.
Щури поміж нами,
Як цвіль між дошками.
Вони поряд бродять,
Ракети наводять.
Щури поміж нами,
Як бруд під нігтями.
Як можна так жити,
Себе не любити
Людей зневажати
Росію чекати.
А руські прийдуть?.....
Лютий 2024 р. м. Покровськ
Цей вірш один з перших, але дивлячись, на сьогодення мої погляди... змінюються
Комментариев нет:
Отправить комментарий