Над містом

Над моїм містом,

Не летять лелеки.

А навкруги,

Постійні небезпеки.

Люди бояться,

Вони ховаються.

А влада їх не бачить,

Вона стидається.

Там за розірваним мостом,

Бомжів стареньких зграя,

Кота смачненько поїдає.

А поряд двірники з віями чарівними,

Квітник копають з останньою надією.

Та серце моє стогне, 

Воно майже кричить,

І теплу кров по тілу горне.

А мозок тихо спить.

Та ось колись,

Воно не стане мої груди бити.

І ось тоді,

Я перестану жити.

Жовтень 2024 р. Одеса